Наша літургія
XXVII Неділя Звичайного періоду
Рік Б
Читання з Книги Буття
Бут 2, 18-24
Сказав Господь Бог: «Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього». І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до Адама побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось. І дав Адам назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звірові польовому, але для Адама не знайшлося помочі, йому придатної. Тоді Господь Бог навів глибокий сон на Адама, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом. Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до Адама. І Адам сказав: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка». Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом. Слово Боже.
Хай всі дні наші Бог благословляє.
Пс 128 (127), 1-2. 3. 4-6 (П.: пор. 5)
Блаженний кожний, хто Господа боїться,
хто Його дорогами ходить.
Ти плоди своїх рук споживати будеш.
Щасливий ти — і буде тобі добре.
Твоя дружина — як родюча лоза виноградна
при стінах твого дому.
Твої сини — наче нові оливкові галузки
навколо твого столу:
Ось такою благословенною буде людина, яка Господа боїться.
Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону,
щоби ти бачив добробут Єрусалима в усі дні життя свого.
Ти побачиш синів своїх синів. Мир для Ізрáїля!
Читання з Послання до євреїв
Євр 2, 9-11
Брати! Ми бачимо Ісуса, який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став ненабагато меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть. Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля якого все і через якого все, хто привів багатьох синів до слави, — Того, хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним. Адже і Той, хто освячує, і ті, які освячуються, — всі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами. Слово Боже.
Алілуя, алілуя, алілуя!
Коли любимо одне одного, то в нас Бог перебуває,
і Його любов у нас — досконала.
† Читання святого Євангелія від Марка
Мк 10, 2-16
Того часу підійшли фарисеї та, випробовуючи Ісуса, запитували Його, чи можна чоловікові розлучатися з дружиною. Він же у відповідь сказав їм: «Що вам заповів Мойсей?» А вони промовили: «Мойсей заповів написати розвідного листа і відпустити». Ісус же сказав їм: «Він вам написав цю заповідь через ваше жорстокосердя. Але від початку творіння Бог створив їх чоловіком і жінкою. Ось тому залишить чоловік свого батька й матір і з’єднається зі своєю дружиною, і будуть двоє одним тілом, так що вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, те людина хай не розлучає!» Вдома учні знову розпитували Його про це. І Він каже їм: «Якщо хто розлучиться зі своєю дружиною та одружиться з іншою, той чинить проти неї перелюб; і якщо вона розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, то й вона чинить перелюб». У той час приносили до Ісуса дітей, щоби доторкнувся до них. А учні забороняли їм. Побачивши це, Ісус обурився і сказав їм: «Дозвольте дітям приходити до Мене. Не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже. Воістину кажу вам: якщо хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не увійде до нього!» Слово Господнє.
Comments: